Рятувальники застерігають громадян дотримуватися правил пожежної безпеки під

час жнив

Літо – напружена пора як для хліборобів, так і для співробітників Служби порятунку.

Від того, як буде вирощений і збережений урожай, безпосередньо залежить добробут

громадян. Уберегти хліб від пожеж – завдання для всіх громадян.

Загрозливу обстановку для нового врожаю створюють спекотна погода, сухі хліба,

несправний стан деяких хлібозбиральних агрегатів, а також людська недбалість та

безвідповідальність. Тому у цей напружений період, аграріям, рятувальникам та усім

громадянам необхідно об’єднати зусилля, аби не допустити вогонь на полях та у місця

зберігання врожаю, забезпечити населення хлібом та до зернини зберегти вирощене.

У період збирання врожаю категорично забороняється:

- палити біля хлібних масивів;

- розкладати багаття на полях та поблизу них;

- спалювати стерню, післяжнивні залишки;

- полювати неподалік ланів;

- допускати проїзд чи стоянку техніки, окрім спеціально обладнаної, ближче, ніж за 100

метрів від хлібних масивів;

- встановлювати туристичні намети ближче 100 метрів від поля;

- під час жнив ходити по перекритим тимчасовим дорогам та стежкам.

Випалювання стерні, сухої трави, поживних залишків соломи на полях може призвести

до пожеж на сусідніх полях, на територіях приватних домоволодінь, лісопосадках, відключень

повітряних ліній електропередачі надвисокої напруги. Це завдає державі великі матеріальні та

економічні збитки. Дим, який виникає внаслідок горіння та тління, потрапляє до населених

пунктів, що викликає алергічні захворювання, завдає шкоду навколишньому середовищу.

Під час жнив не ходіть по перекритим тимчасовим дорогам та стежкам.

Дорослі повинні подбати, щоб діти не бавилися з вогнем поблизу хлібних масивів.

Керівникам агропідприємств необхідно вжити заходів щодо недопущення випалювання

стерні та післяжнивних залишків, яке може призвести як до займання ще нескошених полів, так

і розташованих поруч лісових масивів.

Дотримання правил пожежної безпеки під час збирання врожаю – обов’язок кожного

громадянина.

У всіх випадках виникнення пожежі треба негайно повідомити до Служби порятунку

«101». До приїзду пожежних-рятувальників необхідно гасити вогонь наявними силами та

первинними засобами пожежогасіння.

Хліб - наше загальне добро та багатство. Аби праця невтомних рук наших сельчан, їхні

важкі жнивні будні увінчалися гідним результатом – багатим урожаєм, не зневажайте на

застереження рятувальників.

Павлоградське районне управління Головного

управління ДСНС України у Дніпропетровській

області

Не провокуй пожежі в екосистемах!

Щорічно пожежі в природних екосистемах завдають значного збитку державі та, впершу

чергу, навколишньому середовищу, а також можуть спричинити пожежі будівель, знищити лінії

електромереж, газо- та нафтопроводів, лісові насадження.

Найчастіше пожежі у природних екосистемах виникають у результаті людської

недбалості та неуважності. Особливо збільшується кількість пожеж в екосистемах у літній

період. Вогонь знищує будівлі, споруди, дерева, зазнають шкоду здоров’ю, а іноді гибелі

людей.

Найчастішими причинами виникнення пожеж у природних екосистемах є: кинуті

недопалки або сірники, розведення вогнища і необережне поводження з ним, роботи у лісових

районах (утилізація сміття, будівництво і т. д.), випалювання трави на лісових галявинах.

У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – діяльність людини.

Аби уникнути подібного, слід пам'ятати, що розпалювати вогнища й застосовувати

відкритий вогонь у лісі забороняється! За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб

спалахнуло велике полум'я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на

торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку також становлять старі

пні та сушняк.

Слід дуже пильно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть

підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем в пожежонебезпечний період – дуже

небезпечні.

Правила безпеки під час виникнення пожежі в природних екосистемах:

 негайно повідомте пожежно-рятувальну службу за телефоном «101» про місце,

масштаб та характер пожежі;

 не панікуйте та не приймайте поспішних рішень;

 не тікайте від полум`я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а

долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом

 з небезпечної зони, до якої наближається полум`я, виходьте швидко,

перпендикулярно напряму поширення вогню;

 якщо втекти від пожежі неможливо, вийдіть на відкриту місцевість або галявину,

ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою

поверхнею землі, – воно тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи

шматком будь-якої тканини;

 гасити полум`я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками

листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

 під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з

виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв`язок за допомогою голосу;

 будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитись та

травмувати вас.

Шановні громадяни!

Якщо ви помітили загорання в лісах, на відкритих територіях, негайно

телефонуйте за номером «101».

Пам’ятайте, що лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки

застереже від трагічних наслідків.

Павлоградське районне управління

Головного управління ДСНС України

у Дніпропетровській області

Поради рятувальників для безпечного відпочинку біля водойм

З настанням літа чимало мешканців Дніпропетровщини проводять свої

відпустки, вихідні та святкові дні на природі. Вважається, що відпочинок поблизу

водойм, на березі річки – найкращий порятунок від спекоткої погоди. Проте,

частіше нехтування правилами безпеки під час купання закінчується отриманням

травм, та навіть, загибелі.

Варто нагадати безпечні правила перебування біля води та купання у

водоймах:

- купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього

місцях;

- безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби;

- купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води не

нижче +20о С, повітря - не нижче +24о С;

- після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години;

- у воду заходити слід повільно: зупинитись і почекати, дозволяючи тілу

пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити

обличчя і плечі. Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а

також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод;

- у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не

вмієте плавати, не заходьте у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити

на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії;

- у воді перебувайте не більше 15 хвилин, не стійте на одному місці, активно

рухайтесь та плавайте. При перших ознаках переохолодження негайно виходьте з

води, переодягніться у сухий одяг, зробіть декілька фізичних вправ або простих

рухів;

- ніколи не плавайте наодинці. Не запливайте далеко, особливо за буї,

оскільки можна не розрахувати свої сили;

- перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь у безпеці дна і достатній

глибині водоймища;

- пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода,

рівне дно;

- після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні;

- якщо ви стали свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу -

негайно повідомте рятувальників.

Найпоширенішою причиною нещасних випадків на воді є недотримання

правил безпечної поведінки, зокрема, купання в невідповідних місцях та у

нетверезому стані. Варто пам’ятати, що купання у невстановлених місцях несе

небезпеку для відпочиваючого.

Павлоградське районне управління

Головного управління ДСНС України у

Дніпропетровській області