Сьогодні Юріївська громада з невимовним болем та глибокою скорботою зустріла «на щиті» свого Захисника — Миколу Романовича Співака. (03.08.1992 — 13.05.2026).

Жителі громади, схиливши голови у скорботі, утворили живий коридор, щоб гідно провести Героя рідними вулицями сусідніх сіл та його рідного села Новов’язівське. Квіти, державні прапори, сльози на очах та тиша, сповнена болю й вдячності — саме так громада віддавала останню шану воїну, який поклав своє життя за свободу та незалежність України.

Микола був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі, свого народу та майбутнього нашої держави. Він віддав найдорожче — власне життя — за мирне небо над Україною, за кожного з нас, за право жити на своїй землі вільними людьми.

Ця втрата — невимовний біль для рідних, близьких, друзів та всієї громади. Разом із родиною Героя сумуємо та схиляємо голови у глибокій скорботі.

Світла пам’ять про Миколу назавжди житиме у серцях земляків, у пам’яті громади та в історії України.

Вічна слава та шана Захиснику України!

Герої не вмирають!